У сучасному
суспільстві навряд чи знайдеться людина, яка буде заперечувати думку про те, що
освіта є одним із найважливіших духовних надбань.
Результатами
освіти вважають:
- навчальні досягнення
учнів, які оцінюються в залежності від ступеня відповідності знань та умінь
вимогам державного стандарту;
-
сформованість особистісних якостей (мова йде про допитливість, рівень
зацікавленості, інтелектуальну ініціативу тощо).
Іншими
словами, одним із підсумків навчання повинен бути розвиток учнів.
У практиці
сучасної освіти теза «освіта веде за собою розвиток» часто тільки
проголошується педагогічними працівниками. Нажаль, чітке усвідомлення того, що конкретно і як
розвивається через особистісний досвід учнів, відсутнє, тому саме викладачі ДНЗ
«Запорізького центру професійно-технічної освіти водного транспорту»
зацікавились дослідженням цієї проблеми.
Спираючись
на вхідну діагностику рівня навчальних досягнень першокурсників, викладачі
зробили висновок щодо необхідності використання у навчально-виробничому процесі
елементів розвиваючої освіти. У зв’язку
з цим предметом педагогічного дослідження було обрано «формування ефективних
пізнавальних стратегій учнів з використанням ІКТ при викладанні
професійно-теоретичних дисциплін». Мета – залучення учнів до активної
пізнавальної діяльності.
Перші ж
кроки в зазначеному напрямі яскраво продемонстрували свою результативність:
рівень засвоєння учнями навчального матеріалу значно покращився.
Рисунок 1. -
Показники рівня засвоєності навчального
матеріалу учнями експериментальної та контрольної груп.
Сутність
інноваційної діяльності викладачів ДНЗ «ЗЦПТОВТ» полягала у особливостях
поєднання модулів навчального матеріалу, з яких конструюється заняття. В логіці
побудови навчальної діяльності учнів під час уроку робився акцент на формуванні
алгоритмів пізнавальних процесів з подальшим їх використанням.
Принципи, що
покладено в основу структурування уроку, сприяють створенню у учня «скарбнички
ефективних дій», тобто різноманітних пізнавальних стратегій. Наприклад, в
узагальненому варіанті стратегія освоєння теоретичних знань складається з
наступних частин:
- розуміння
призначення теоретичних знань (цілі);
- знайомства
зі змістом (читання тексту);
- виділення
ключових елементів знань (наукових понять);
- аналіза
ключових понять;
-
раціоналізація запам’ятовування;
- створення
особистісного сенсу;
- аналізу
взаємозв’язків;
- побудови
моделі розуміння сукупності теоретичних знань;
-
застосування створеної моделі.
Проілюструвати
вище сказане можна за допомогою прикладу, що описує дидактичні засоби
організації освітнього процесу задля формування у учнів стратегії освоєння
теоретичних знань з теми «Травлення та засвоєння їжі», яка вивчається в рамках
навчальної дисципліни «Фізіології харчування, санітарія та гігієна».
Таблиця - Дидактичні заходи щодо складових частин
стратегії освоєння теоретичних знань.
Ефективні елементи
|
Дидактичні засоби мікро- та макрорівня освітньої технології
|
Розуміння призначення теоретичних знань (цілі)
Знайомство зі змістом навчального матеріалу; виділення ключових елементів
знань (наукових понять); аналіз ключових понять
|
Вербальна презентація мети,
сенсорний запис мети (сформувати знання
про травлення та засвоєння їжі в організмі людини; розвити пізнавальну
самостійність учнів; виховати свідому потребу у раціональному збалансованому
харчуванні).
Міні-лекція з вкрапленням
елементів бесіди за темою «Травлення та засвоєння їжі».
Наочність: презентація та
відеоматеріал.
Мета: 1) виділення центральних ланок,
визначення їх співвідношення з попереднім досвідом, порівняння,
перегрупування, об’єднання в цілісну систему.
2) Розкриття змісту понять
«травлення», «травний тракт», «підшлункова залоза», «засвоєння».
Поточний контроль: За допомогою методичної системи «Поміч, в
якій теоретичний матеріал на тему: «Травлення та засвоєння їжі» викладено в
виді тез, учням запропоновано завдання:
- прочитати тези;
- зробити олівцем позначки:
«+» відома
інформація;
«-» нова
інформація;
- зробити узагальнення.
Після роботи з текстом відбувається обговорення з
акцентом про поняття травлення, систему травлення людини, яким хімічним та
механічним перетворенням підлягає їжа, за рахунок чого поживні речовини
розщеплюються, де відбувається процес всмоктування перетравлених речовин, що
таке засвоєння їжі, яка їжа краще засвоюється організмом.
|
Ефективні елементи
|
Дидактичні засоби мікро- та макрорівня освітньої технології
|
Раціоналізація запам’ятовування
Створення особистісного сенсу
|
1. Запам’ятовування
на основі підтвердження фактів в режимі
дослідницької діяльності.
Учням пропонується з’їсти шматочок хліба. При цьому
необхідно старанно пережовувати, щоб
відчути зміни смакових якостей хліба, які будуть свідчити про початкову
стадію розщеплення складних вуглеводів на прості у ротовій порожнині.
2. Запам’ятовування
на основі мікро-тренінгу «Докази від протилежного»: учням пропонується
утвердити питальне речення викладача. Приклад діалогу між учнями та
викладачем:
Викладач: «Процес розщеплення вуглеводів починається у
ротовій порожнині? Так?»
Учень: «Так. Процес розщеплення вуглеводів починається
у ротовій порожнині».
Викладач: «А можливо процес розщеплення вуглеводів
починається у шлунку?»
Учень: «Ні. Процес розщеплення вуглеводів починається у
ротовій порожнині» тощо.
Переформулювання у термінах
«звичних понять» та конструкцій.
Теоретичний матеріал по темі «Травлення та засвоєння
їжі» структурований на функціональні
(логічно завершені) блоки уроку. По завершенню кожного блоку уроку викладач опитує учнів, щоб з’ясувати якість
його засвоєння.
Наприклад: Травлення – це процес фізичних і хімічних
змін їжі, що надійшла в організм, внаслідок якого складні харчові речовини
(білки, жири, вуглеводи) перетворюються на простіші (білки на амінокислоти,
жири на гліцерин і жирні кислоти, вуглеводи на моноцукри).
Питання:
Як називається процес фізичних та хімічних змін їжі?
Які складні харчові речовини містяться в їжі?
На які прості речовини, в процесі травлення, перетворюються білки, жири, вуглеводи?
|
Дидактичні засоби мікро- та макрорівня освітньої технології
|
||||||||||||||||||||||||
Аналіз взаємозв`язків
|
Порівняння власних
формулювань з науковими.
Учням пропонується роздрібнена на окремі фрагменти
таблиця з метою поєднання їх у єдине правило з подальшими самостійними
поясненнями та коментарями. Наприклад:
Таблиця 2.1.1. Травлення їжі
|
Ефективні елементи
|
Дидактичні засоби мікро- та макрорівня освітньої технології
|
Побудова моделі розуміння сукупності теоретичних знань
|
Побудова моделі (схеми,
таблиці) раціонального збалансованого харчування на основі отриманої
інформації.
  |
Ефективні елементи
|
Дидактичні засоби мікро- та макрорівня освітньої технології
|
Застосування створеної моделі
|
Виконання вправ різної
складності: з прямим і зворотним порядком дій, «від простого до складного», з
комплексним використанням знань у співвідношенні з раніше вивченим матеріалом
(інтеграція). Обов’язкове використання знань у життєвих ситуаціях. Учням запропоновано для закріплення
набутих знань декілька завдань:
1) скласти схему
травної системи людини;
2) надати відповіді
на тести:
Які органічні
сполуки необхідні людині для побудови тканин тіла?
а) білки;
б) жири;
в) вуглеводи.
Фермент трипсин
слугує для розщеплення:
а) білків;
б) жирів;
в) вуглеводів.
За рахунок чого
їжа переміщується по органам травлення не травмуючи їх?
а) слини;
б муцину;
в) шлункового
соку.
У якому органі
відбувається процес всмоктування переварених продуктів?
а) в шлунку;
б) в тонкій
кишці;
в) в
дванадцятипалій кишці.
Вказати продукти
розпаду поживних речовин, які всмоктуються в кров.
а) білки;
б) амінокислоти;
в) жири.
Травлення – це……
Засвоєння – це……
Найдовша кишка – …..
Резервуар їжі
– …..
Соляна кислота
сприяє – ……..
3)
Моделювання ситуації: «Ви працюєте зав виробництвом шкільної їдальні . Вам необхідно скласти меню обіду
для школярів, з урахуванням того, що продукти тваринного походження засвоюються у організмі людини ліпше, ніж продукти рослинного походження».
|
Введення
елементів розвиваючого навчання в традиційну систему викладання
професійно-теоретичних дисциплін дозволило відійти від репродуктивної
технології і зробити крок до більш якісного навчання.
Вибраний
підхід є сплавом життєвого досвіду, індивідуальних переваг та об’єктивних,
заданих у навчанні норм виконання дій.
Література
1. Білоруська Й.С. Основи
мікробіології, санітарії та гігієни. – К. : Техніка, 2003.
2. Боровікова Л.А.
Товарознавство продовольчих товарів. – М. : Економіка, 1998.
3. Старовойт Л.Я. Кулінарія. –
К. : Генеза, 1998.
4. Олійник О.М. Основи
фізіології, санітарії та гігієни харчування. – Львів: Оріяна - Нова, 1998.
5. Плигин А.А. Познавательные
стратегии школьников.
– М. : Профит Стайл, 2007. – 528с.